Панк-рок справляє вельми специфічне перше враження. Це схоже на удар блискавки. Наче з під тебе висмикнули табурет, поки ти намагаєшся дістати щось з антресолі. Мов двері вдаряють по лобі, варто тобі простягнути до них руку, а з того боку вискакує хлопець, цупить твій гаманець перш ніж встигнеш поворухнути хоч пальцем. І от ти лежиш на землі й намагаєшся усвідомити, що це трясця щойно сталось. Знайомство з панк-роком завжди приголомшливе та разюче, але не обов’язково приємне.
Думаю, це як з палінням, затятий курець може вбивати себе роками, але крапля нікотину миттєво прикінчить коня. А панк-рок надзвичайно концентрована форма рок-н-ролу і коли ти чуєш його вперше він просто розриває тебе на шматки, навіть досвідчених рок-меломанів. Після такого травматичного досвіду реакція однозначна, ти або любиш це або щиро ненавидиш.
А якщо тебе довбануло брудним музичним мішком особливо жорстко, просиш ще сильніше та важче, ось так якось і виник хардкор.
Немає коментарів:
Дописати коментар