Здається це мав буди байопік
Якщо вірити синопсису та трейлеру, це мав бути біографічний фільм про Гіллі Крістала, хлопця який намагався відкрити кантрі-бар у Нижньому Мангеттені, але замість цього творив колиску панк-року. Та то все хибна реклама, насправді дана кінострічка екскурс до зорі нью-йоркського рок-андеграунду, під час якого вам покажуть усіх ключових осіб та культові артефакти. Сам же пан Крістал та його життя слугують клеєм, що тримає тазом десятки ледь пов'язаних персонажів. На нього кріпляться маленькі зірочки, флаєри гуртів й інше божевільне сміття.
Шалені Dead Boys
Хоч у фільмі представлена ціла плеяда виконавців, від The Ramones до Talking Heads, з майже двадцяти колективів, найяскравіше зображені божевільні Dead Boys. Мабуть, тому що Гіллі намагався бути їх менеджером.
Саме на долю цих хлопців припали найвульгарніші та навіжені сцени. Попри відверту неадекватність музикантів вони чарівні. Мені хочеться побачити окремий спіноф про цей гурт. Хоча це навряд чи коли-небудь станеться, бо фільму доведеться присвоїти настільки високий рейтинг, що він ніколи не зможе відбити витрачені на знімання кошти.
Структура кінострічки
На мою думку, фактура цієї картини відповідає художнім тенденціям епохи яку вона зображає. Мені вона нагадує колаж, гладенький комерційно спрямований, але все ж таки колаж, у якого деякі стики навмисно зроблені дещо грубими та виразними, щоб підкреслити самобутність.
Хоча мене дещо спантеличили переходи у стилі комікс-панелей. Адже зв’язок між коміксами й панком вельми умовний та віддалений. Потрібно кілька рукостискань між прото-панком, попартом і графічним дизайном, щоб знайти хоча б його тінь.
Висновки
Загалом, цей фільм зручна точка входу для всіх охочих дослідити панк-культуру. Який покаже на кого й що слід звернути увагу. Також стрічка може слугувати непоганим лакмусовим папірцем. Якщо якісь сцени викликали у вас огиду чи обурення, тримайтесь від панку як найдалі, бо він містить цілу гору значно божевільнішого лайна.
Немає коментарів:
Дописати коментар